теорія сприйняття
 (англ. аcceptance theory)   поширена в менеджменті теорія, яку висунув Барнард у своєму класичному доробку “Функції керівника”. Відповідно до цієї теорії влада в організації, всупереч загальнопоширеній думці, виникає від основи до вершини організаційної структури і сприймається персоналом тільки тоді, коли вона розглядається ним як законна, розумна і необхідна. Не менеджер, що одержав від організації формальні права і здійснює імперативний контроль над своїм персоналом, а персонал є реальним власником влади, тому що він вирішує, чи підкоритися розпорядженням зверху чи ні, якою мірою і де саме може бути зроблений вплив зверху. Цей суб’єктивний елемент влади, на відміну від об’єктивного (зміст розпорядження чи повідомлення), визначає ступінь сприйняття команд залежно від наявності таких передумов: розуміння виконавцем суті вихідного від керівника розпорядження чи повідомлення, відповідність розпорядження чи повідомлення призначенню даної організації, несуперечність розпорядження або повідомлення особистим інтересам працівників, їхні фізичні і розумові здібності, що дозволяють виконати дане розпорядження або повідомлення.