Економічний словник
показник
(англ. index) величина, вимірювач, який дозволяє говорити про стан об’єкта. Показники можуть бути: одиничними та груповими; аналітичними, прогнозними, плановими, звітними, статистичними; технічними, економічними, соціальними, організаційними тощо; абсолютними, відносними (наприклад, норматив витрат палива на 100 км пробігу автомобіля), структурними (наприклад, витрати на НДККР – 2% від суми витрат на життєвий цикл об’єкта), питомими (наприклад, питома ціна як відношення ціни об’єкта до корисного ефекту за його нормативний строк служби); середньоарифметичними, середньозваженими тощо.
(англ. index) величина, вимірювач, який дозволяє говорити про стан об’єкта. Показники можуть бути: одиничними та груповими; аналітичними, прогнозними, плановими, звітними, статистичними; технічними, економічними, соціальними, організаційними тощо; абсолютними, відносними (наприклад, норматив витрат палива на 100 км пробігу автомобіля), структурними (наприклад, витрати на НДККР – 2% від суми витрат на життєвий цикл об’єкта), питомими (наприклад, питома ціна як відношення ціни об’єкта до корисного ефекту за його нормативний строк служби); середньоарифметичними, середньозваженими тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: показник
матиме такий вигляд: Що таке показник
матиме такий вигляд: показник
матиме такий вигляд: Що таке показник