податкове законодавство
 (англ. tах legislation)   сукупність юридичних норм, які визначають види податків у даній державі, порядок стягнення та
   регулюючих відносин, пов’язані з виникненням, зміною та припиненням податкових зобов’язань; інститут фінансового права. У ході розширення та поглиблення інтернаціоналізації виробництва виникають різного роду суперечності між податковими законодавствами країн, що співробітничають. Часто діяльність однієї фірми підпадає під подвійне оподаткування як країн іноземного інвестора, так і тих, що приймають.
   Аналогічне становище складається і для фізичних осіб, коли громадяни однієї країни мають власність або одержують прибуток з іншої, підпадають під подвійну податкову юрисдикцію. Таким чином, подвійне оподаткування призводить до того, що доходи, вилучені юридичними або фізичними особами в одній країні та перевезені потім в іншу (підприємницькі прибутки, дивіденди, відсотки, роялті і т.д.), оподатковуються в обох країнах відповідно до їх законодавства. Але оскільки подвійне оподаткування не сприяє розвитку торгових та інших відносин між країнами, то для його усунення вживаються або односторонні заходи, або укладаються двосторонні та багатосторонні податкові погодження. До багатосторонніх належать, зокрема, Генеральне погодження про тарифи та торгівлю (ГПТТ), Податкова конвенція країн Андського пакту, директиви Ради ЄЕС з податкових питань, що мають обов’язкову силу для членів цієї організації.