оренда
 (англ. lease rent)   1. тимчасове володіння майном на умовах, що встановлюються в угоді між власником майна та особою, в користування якої це майно передається (орендар). В оренду можуть бути надані земля, підприємства, об’єднання, організації, структурні підрозділи об’єднання, виробництва, цехи, окремі будівлі, споруди, устаткування, транспорт та інші матеріальні цінності. Виділяють три основні види о.: підприємство (внутрішньогосподарська, колективний підряд), сімейна та індивідуальна. За терміном розрізняють такі види: короткострокову (рейтинг), середньострокову (хай-ринг) і довгострокову (лізинг).
   2. надання чи прийняття у тимчасове користування, володіння і користування різними майновими об’єктами за визначену плату на договірних засадах. Відрізняється від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, О. зберігає за орендодавцем право власності за здане в оренду майно, даючи орендарю лише право на його використання. По закінченні терміну оренди можливе придбання майна орендарем.