організаційна структура й ефективність
 (англ. оrganizational design and efficiency)   існує тісний зв’язок між ефективною роботою організації та її структурними підрозділами. Цьому питанню багато уваги приділяла школа класичного менеджменту і в першу чергу Емерсон. Чому, запитував він, малі підприємства, що випускають найрізноманітнішу і дрібносерійну продукцію, успішно конкурують з великими корпораціями, яким, здавалося б, забезпечена більш висока конкурентоздатність вже через економію, обумовлену ростом масштабів виробництва? Ці корпорації спроможні закуповувати великі партії товарів, отримувати значні цінові знижки і широко механізувати виробничі процеси. Причину успіху малих компаній Емерсон бачив у неефективності роботи великих корпорацій, що випливає з некерованості занадто великих компаній, їхньої надмірної бюрократизації. Водночас поряд з параметрами масштабу особливе значення надається оптимальній взаємодії штабного, експортно-технічного і лінійного персоналу компанії. Хоча лінійний персонал і має переважне право ініціативи, успіх справи багато в чому визначається компетентністю експертнотехнічного персоналу в частині оптимального розподілу ресурсів, технічного оснащення чи організації праці.