облігація
 (англ. оbligation)   вид цінного папера, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати його номінальну вартість у передбачений в ній термін із виплатою фіксованого відсотка. Розрізняють о. внутрішніх державних та місцевих позик і підприємств. О. може випускатися іменна, на пред’явника, процентна та безпроцентна цільова.
   Випускається з метою отримання кредиту і коштів, що відбивають той мінімум, у вигляді частини майна корпорації, наявність яких завжди гарантується в межах розмірів акціонерного капіталу. Кредитори або облігаціонери є власниками облігацій, під які надані позики акціонерному товариству. Позика надається на певний строк, по закінченню якого сума і визначений відсоток від неї повертаються позикодавцю (облігаціонеру) незалежно від того, чи одержує компанія прибуток.