нормативна теорія прийняття рішень
 (англ. normative decision theory)   заснована на уявленнях Вебера про ідеальну, тобто добре інформовану бюрократію, стандартну теорію, призначену для допомоги менеджерам у досягненні мети, поставленої перед організацією. Правила прийняття рішень мають тут перспективний характер, тобто вони наказують, яким чином можна максимізувати прибутки і доходи, більше того, вони можуть максимізувати навіть “функцію корисності” самого менеджера. У чистому вигляді н. т. п. р. побудована на припущенні, що менеджери можуть розподіляти наявні альтернативи відповідно до пріоритетів. Іншими словами, менеджери раціональні у розумінні Вебера тому, що вони досить інформовані.