менеджмент: наукові підходи
 (англ. management scientific approach)   1. адміністративний підхід (англ. Administrative approach) – віддається перевага регламентації функцій, прав, обов’язків, нормативів якості, витрат, тривалості елементів системи менеджменту в нормативних актах (накази, розпорядження, вказівки, стандарти, інструкції, положення).
   2. відтворювальний підхід (англ. reproductive approach) – передбачає орієнтацію на постійне оновлення виробництва товарів для задоволення потреб конкретного ринку з меншими сукупними витратами на одиницю корисного ефекту. Елементами відтворювального підходу до менеджменту є: 1) застосування випереджаючої бази порівняння при плануванні поновлення об’єкта; 2) трактування закону економії часу як економії суми минулої, живої та майбутньої праці за життєвий цикл об’єкта на одиницю його корисного ефекту; 3) розгляд у взаємозв’язку відтворювального циклу моделей об’єкта, що випускається, проектується та розробляється на перспективу; 4) пропорційне за якістю та кількістю відтворення елементів зовнішнього середовища.
   3. динамічний підхід (англ. dynamic approach) – об’єкт управління розглядається в діалектичному розвитку, в причинно-наслідкових зв’язках та суппідлеглості. Передбачає проведення ретроспективного аналізу за 5-10 і більше минулих років та перспективного аналізу (прогнозу).
   4. інтеграційний підхід (англ. integrate approach) – націлений на дослідження та посилення взаємозв’язків: а) між окремими підсистемами та елементами системи менеджменту; б) між стадіями життєвого циклу об’єкта управління; в) між рівнями управління по вертикалі; г) між суб’єктами управління по горизонталі.
   5. кількісний (математичний) підхід (англ. quantity approach) – полягає у переході від якісних оцінок до кількісних за допомогою математичних, статистичних методів, інженерних розрахунків, експертних оцінок, системи балів тощо. Керують цифрами, а не словами.
   6. комплексний підхід (англ. complex approach) – ураховує технічні, екологічні, економічні, організаційні, соціальні, психологічні та інші аспекти менеджменту в їх взаємозв’язку.
   7. маркетинговий підхід (англ. tarketing approach) – передбачає орієнтацію керуючої підсистеми при вирішенні будь-яких завдань на споживача.
   Пріоритети вибору критеріїв маркетингу:
   1) підвищення якості об’єкта відповідно до потреб споживачів;
   2) економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості;
   3) економія ресурсів у виробництві за рахунок фактора масштабу виробництва, науково-технічного прогресу, застосування системи менеджменту.
   8. нормативний підхід (англ. normative approach) – полягає у встановленні нормативів управління по всіх підсистемах менеджменту. Нормативи повинні встановлюватись по найважливіших елементах: а) цільової підсистеми (показники якості та ресурсомісткості товару, параметри ринку, показники організаційнотехнічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу, охорони навколишнього середовища); б) функціональної підсистеми (нормативи якості планів, організованості системи менеджменту, якості обліку та контролю, нормативи стимулювання якості праці); в) забезпечувальної підсистеми (нормативи забезпеченості працівників та підрозділів всім необхідним для нормальної праці, виконання цілей та завдань, які стоять перед ними, нормативи ефективності використання різноманітних ресурсів). Нормативи повинні відповідати вимогам комплексності, ефективності, обґрунтованості, перспективності (за часом та масштабом використання).
   9. поведінковий підхід (англ. ehavioral approach). Метою його є надання допомоги працівнику в усвідомленні своїх власних можливостей, творчих здібностей на базі застосування концепцій поведінкових наук до побудови системи управління підприємством. Від підвищення ефективності використання людських ресурсів підприємства залежить його велика продуктивність і конкурентоспроможність.
   10. процесний підхід (англ. process approach).
   Функції управління розглядаються як взаємопов’язані; процес управління, як загальна сума всіх функцій, безперервних взаємопов’язаних дій.
   11. функціональний підхід (англ. functional approach). Розглядає потреби людей як сукупність функцій, які треба виконати для їх задоволення. Після встановлення функцій створюється кілька альтернативних об’єктів для виконання цих функцій та обирається той з них, який потребує мінімум сукупних витрат на життєвий цикл об’єкта на одиницю його корисного ефекту. При застосуванні функціонального підходу до менеджменту, коли стають на точку зору споживачів, іноді створюють зовсім нові оригінальні об’єкти. При застосуванні альтернативного – предметного – підходу вдосконалюється існуючий об’єкт, що, як правило, не забезпечує його конкурентоздатності.
   12. системний підхід (англ. functional approach). Будьяка система (об’єкт) розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів, яка має “вихід” (мету), “вхід”, зв’язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв’язок, “процес” у системі. Із застосуванням системного підходу до проблеми спочатку формулюється “вихід” системи, аналізується вплив зовнішнього середовища на систему, налагоджується висока якість “входу” та забезпечується відповідність якості “процесу” вимогам “входу”.
   13. ситуаційний (імовірнісний) підхід (англ. situate approach) – відстоювання правомірності існування різних типів системи менеджменту (від жорстко регламентованих до організаційно мобільних) і акцентування уваги на важливості “ситуаційного мислення”.
   Керівник мусить мати знання і навички, які б дали йому змогу швидко приймати рішення в ситуаціях із різним складом конкретних обставин, умов, можливостей. Імовірнісний підхід тут дозволяє враховувати не тільки особливості конкретного колективу чи організації, але й специфіку культури регіону, його культурні традиції.