матриця кількісної оцінки досягнення цілей
 (англ. quantity assessment of goal attainment matrix)   кожна господарська ланка (наприклад, підприємство) для успішного функціонування загалом повинна тримати під контролем ряд параметрів. При цьому в принципі припустиме загальне поліпшення ситуації при погіршенні деяких з цих параметрів, але для оцінки ситуації загалом необхідне отримання сумарного, підсумкового індексу шляхом зважування окремих показників за допомогою експертних оцінок. Процедура розрахунку підсумкового індексу реалізується за допомогою матриці кількісної оцінки досягнення цілей. Будується матриця в такий спосіб: 1) виділяються виробничі параметри, що найбільшою мірою визначають стан господарської ланки.
   Для кожного параметра вибирається контрольований показник, що найкраще характеризує даний параметр (крок 1). 2) фактично досягнутий по кожному контрольованому показнику результат приймається за вихідний рівень і передбачається, що за 10(бальною шкалою цьому результату відповідають 3 підсумкових дискретних вічка (крок 2). 3) експертним шляхом визначається граничний результат, що може бути досягнутий по кожному показнику, і ці значення показників оцінюють десятьма дискретними балами (крок 3, верхній рядок). 4) тому що допускається можливість погіршення ситуації за окремими показниками, то за допомогою експертних оцінок додаються значення показників, оцінюваних у дискретних балах (крок 3, нижній рядок). 5) проставляються за допомогою експертних оцінок значення контрольованих показників, яким відповідають дискретні бали, рівні 1,2,..., 9 (крок 3, з 2-го по 9-й рядок знизу нагору).
   Як наслідок фіксується шкала можливих оцінок господарської діяльності для різних ситуацій по кожному з контрольованих показників (крок 3). 6) для кожного контрольованого показника визначаються дискретні окуляри, що відповідають вихідному рівню значень цих показників (крок 4). Для цього вихідний рівень значень контрольованих показників (крок 2) зіставляється з 11 варіантами його можливих значень (крок 3). Наприклад, показнику “число травм” (дорівнює 50, крок 2) точно відповідає (для деяких випадків ця відповідність може бути приблизною) значенню, обраному з 11 варіантів (крок 3), і дорівнює також 50 (5-й рядок знизу, крок 3).
   Цьому рядку відповідає значення дискретних балів, що дорівнює 4 (перетинання 5-го рядка знизу і крайнього правого стовпця, крок 3). Значення 4 записується в стовпчик, що відповідає показнику “число травм”, на рівні рядка, позначеного як крок 4. Ця процедура повторюється для всіх показників, внаслідок чого заповнюється весь рядок, що відповідає кроку 4.
   7) кожному з контрольованих показників експертним шляхом привласнюються вага значимості, що у сумі дорівнюють 100 (крок 5).
   8) перемножування значень рядка (крок 4) на вагу значимості (крок 5) дає оцінку індексу; контрольованих показників (крок б). Сума значень цих індексів дасть підсумковий індекс контрольованих показників, що дорівнює у даному разі 400 (крок 7). Підсумковий індекс може порівнюватися з індексом попереднього періоду або значенням, запланованим на майбутній період.
   Очевидно, що остаточний результат багато в чому залежить від обраної ваги і від ранжирування результатів, що досягаються. Однак не існує на сьогодні ніякої іншої системи кількісної оцінки, вільної від суб’єктивних (експертних) оцінок.
   Якщо ці оцінки задані не ззовні, а самими учасниками виробничого процесу, яким необхідна реальна картина свого стану, то після ряду ітерацій ця оцінка матиме необхідний ступінь надійності.