ліцензійна угода
 (англ. license agreement)   договір, відповідно до якого власник патенту (ліцензіар) продає своєму контрагенту (ліцензіатові) ліцензію на використання у визначених межах своїх патентних прав. Час дії ліцензійної угоди визначається як характером винаходу, так і сферою його застосування, а також обмежено терміном дії патенту, на основі якого оформляється ліцензія. Предметом ліцензійної угоди можуть бути запатентований винахід, технологічний процес, технічні знання, товарний знак, франшиза, ноу-хау. При оформленні ліцензійної угоди ліцензіар несе відповідальність за новизну, ефективність і можливість безперешкодного використання винаходу, а ліцензіат зобов’язується їх використовувати, дотримуючись при цьому відповідних технічних вимог, стандартів, рівня якості продукції та інших показників, і безоплатно інформувати ліцензіара про подальші вдосконалення і зміни.