критика раціонального прийняття рішень
 (англ. сritics of rational decision making)   на противагу раціональним підходам теорії ідеальної бюрократії Вебера, визнання того факту, що припущення про гранично раціональну, добре інформовану особу, що приймає рішення і не погоджується з реальною дійсністю. Невизначеність — це скоріше правило, а не виняток. На ділі жоден керівник не мислить логічно такою мірою, як того слід було б очікувати, наприклад, виходячи з “дерева рішень”.