кредитна політика
 (англ. сredit policy)   система заходів центрального банку та держави у кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних та соціальних цілей. Є частиною загальної економічної політики. В умовах розвинутої ринкової економіки здійснюється ефективний вплив на вирішальні процеси в усіх сферах економіки і гальмуються або прискорюються інфляційні процеси, загострюються періодичні кризи виробництва, коливання рівня зайнятості, незбалансованості платіжного балансу. Основними напрямами кредитної політики є політика кредитної рестрикції (“дорогих грошей”) і політика кредитної експансії (“дешевих грошей”). Політика рестрикції проводиться у фазі економічного підйому з тим, щоб зменшити кредитування господарств, відтягнути економічний бум та наступний за ним спад. Політика експансії проводиться у фазі економічного спаду з тим, аби розширити кредитування і тим самим стимулювати економічне пожвавлення та зростання виробництва. У розпорядженні центральних банків є достатній арсенал методів впливу на діяльність кредитної політики. Це і зміна банківського відсотка, зміна норми обов’язкового резерву комбанків у центральному та інше.