конфлікт, його вирішення
 (англ. сonflict & resolution)   способи практичного вирішення конфліктів за допомогою формальної влади або неформального авторитету. В історичному аспекті у класичній теорії і практиці менеджменту для вирішення конфліктів в організації здебільшого використовувалися стратегії типу “виграш — програш”, коли одна зі сторін, що сперечаються, була обов’язково приречена на програш. Тут конфронтація й ультиматуми стають єдиною можливістю усунення розбіжностей між співробітниками чи відділами однієї і тієї ж організації, здійснюється демонстрація сили з метою нав’язування супротивнику своїх умов, одна чи кілька сильних особистостей забезпечують перемогу, виступаючи в ролі “парової ковзанки”. Результати дії такої негативної сили досить часто спостерігаються у страйках, локаутах, простоях і навіть саботажу. Більш продуктивні підходи, коли в дію приводяться позитивні сили в рамках стратегії “виграш-виграш-виграш”. При цьому передбачається, які сторони, що сперечаються, прагнуть бачити перспективу і потребу один в одному, часто для вирішення конфлікту вони ідуть назустріч один одному, роблячи в такий спосіб позитивний вплив на конфронтуючу сторону.