контракт
 (англ. contract)   1. договір, підряд, угода, в якій визначені взаємні зобов’язання осіб, що домовляються. У практичній діяльності використовують к.: купівлі-продажу, бартерні; простий компенсаційний, довгостроковий; без обумовленого терміну дії та ін. Наприклад, к. купівлі-продажу містить такі основні умови: найменування та кількість товару, що буде постачатися; спосіб визначення якості товару; терміни та місце постачання; умови платежу; порядок здачі та прийому товару; умови щодо гарантій та санкцій, про арбітраж; юридичні адреси сторін; підписи сторін, що домовляються.
   2. угода обов’язкового характеру, за якого одна сторона бере зобов’язання купити в іншої сторони чи продати їй обумовлену кількість товару. Зазвичай цей документ являє договір купівлі-продажу товарів чи послуг із переходом прав власності від продавця до покупця.