коефіцієнт освоюваності об’єкта у виробництві
 (англ. сoefficient of industry famifiarisation object)   показник ступеня опанування в умовах серійного або масового виробництва нової конструкції об’єкта, технології його виготовлення, виробничих навичок, операцій та способів, нормативів витрат ресурсів та інших елементів виробничого процесу. Коефіцієнт освоюваності об’єкта у виробництві визначається як відношення собівартості (трудомісткості) даного порядкового номера до собівартості (трудомісткості) повністю опанованого у виробництві об’єкта.