ефективність
 (англ. еfficiency, еffectiveness)   1. співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності самостійного суб’єкта і використаними для одержання цих результатів матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами (затратами).
   2. в економіці і в менеджменті максимізація результату при мінімальних витратах. Так, у виробництві продовольства це означає випуск якомога більшої кількості товарів із найменшими витратами землі, праці, капіталу й управлінських ресурсів. Таким чином, витрати цілком контролюються, прибуток у розумних межах достатній, а продажна ціна може бути такою, що забезпечує нормальний збут продукції в умовах твердої цінової конкуренції. Як стверджував Емерсон, високої продуктивності можна досягти тільки в тому разі, якщо “потрібна річ зроблена належним чином, потрібною людиною, у потрібному місці й у потрібний час”.
   3. здатність обрати правильну мету (ціль), на якій зосередити енергію організації.