емісія грошей
 (англ. mопеу emission)   випуск в обіг грошей. Сприяє збільшенню грошової маси в обігу. Економічні межі емісії визначаються потребами сфери обігу в грошах як засобу обігу та платежу, а також засобу нагромадження. Якщо емісія здійснюється в цих межах, створюються умови для забезпечення сталості грошей. Е.г. приносить емітенту дохід, розмір якого визначається різницею між її сумою та витратами на виготовлення грошових знаків. Оскільки в сучасних умовах е.г. закріплена за центральними банками країн, емісійний дохід переходить у їхнє розпорядження і використовується як кредитний ресурс. Якщо розвиток банківського кредитування економічно виважений, розміри емісії тримаються у межах зростання потреб сфери обігу в грошах.
   Емісійний дохід може використовуватися для покриття бюджетного дефіциту опосередковано чи через кредитування банківською системою держави під її цінні папери. За таких умов, особливо в першому випадку, емісія грошей виходить за межі об’єктивних потреб обігу, що призводить до їх знецінення.