Економічний словник
дистриб’ютор
 (англ. distributor)   1. особа (юридична чи фізична), якій надаються виключні або переважні права на купівлю і перепродаж певних товарів або послуг у межах обумовленої території чи ринку. У функції д. входять усі обов’язки посередника, що здійснює заходи, пов’язані з маркетингом. Діяльність д. і його взаємини за контрактом із постачальниками будуються як відносини між принципалами і грунтуються на одержанні прибутку внаслідок різниці між цінами купівлі і продажу товарів.
   2. незалежний оптовий посередник, що здійснює діяльність по закупівлі продукції з метою її продажу для кінцевого споживання. Відносини між д. і його замовником будуються на договірній основі. Відповідно до договору на дистриб’юторське обслуговування обговорюються розміри націнок і знижок, що варіюються залежно від конкретних умов виконання договору: термінів виконання замовлення, величини партій постачання товарів, форми розрахунку і порядку доставки вантажів.
   3. компанія, яка продає товари за іншу компанію, котра виготовляє їх;
   sole distributor – роздрібний торговець, який єдиний у районі отримав дозвіл виробника продавати певний продукт;
   а network of distributors – дистриб’ютори, розташовані по країні;
   distributor’s brand – товари, спеціально упаковані для магазину, з видрукуваною на упаковці назвою магазину.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дистриб’ютор


матиме такий вигляд: Що таке дистриб’ютор