генеральна угода про позики
 (англ. general agreement about credits)   угода про залучення Міжнародним валютним фондом (МВФ) ресурсів з економічно розвинутих країн для надання кредитів учасникам угоди, коли МВФ не має достатніх ресурсів для здійснення своїх функцій. До складу учасників цієї угоди з 1962 року входять США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Швеція, а з 1964 року – Швейцарія. Країни, що підписали угоду, зобов’язуються на першу вимогу МВФ надавати йому кредити в національних валютах у межах встановлених лімітів, загальна сума яких передбачається угодою.