Белінг О.
 (англ. Behling, О.)   у своїй книжці “На захист природничо-наукової моделі дослідження поведінки в організації і теорії організації” спростовує аргументи проти застосування методів природничих наук для вивчення людської поведінки і проблем управління. Він визнає визначену обґрунтованість тверджень про те, що кожна людина, група людей чи організація самі унікальні як такі; усі поведінкові події минущі; люди поводяться інакше, коли за ними спостерігають. Але цих обмежень недостатньо для того, щоб відмовитися від традиційних наукових методів для розуміння поведінки людини. Свій погляд Б. підтверджує посиланням на відоме зауваження Черчелля з приводу демократії, перефразовуючи його у такий спосіб: “Справді, природничонауковий підхід до розуміння сутності організацій і управління ними — це гірший спосіб вивчення організаційних структур, але інші ще гірші”.