Економічний словник
аукціон
 (англ. аuction)   1. Продаж товарів, майна, валюти з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Торг проводиться на конкурсній основі відповідно до аукціонних правил, що регламентують доставку товарів на а. Продаж, оформлення контрактів та одержання придбаних товарів. Аукціонний торг з підвищенням цін може здійснюватися в привселюдній або в таємній формі.
   2. форма організації продажу товарних та інших цінностей, заснована на проведенні публічних торгів.
   В основі аукціонної торгівлі закладений принцип змагальності покупців. Аукціонні торги веде аукціонник, наділений повноваженнями оголошення часу торгів, цін і покупця, що запропонував найвищу ціну. Аукціони можуть проводитися і на зниження цін, так звані голландські аукціони. У цьому випадку ціна знижується доти, доки не з’явиться бажаючий придбати товар.
   3. метод продажу, за якого покупці роблять ставки і предмет аукціону продається покупцеві, який запропонував найвищу ціну; sale by auction – продавати з аукціону; auction rooms – аукціонні зали.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: аукціон


матиме такий вигляд: Що таке аукціон