акредитив
 (англ. letter of credit)   1. розрахунковий або грошовий документ, виписаний (емітований) кредитною установою (емітентом) про те, що останній бере на себе зобов’язання з оплати витрат відповідно до прийнятих умов. Особа, на користь якої виписаний а., називається бенефіціаром (веneficiary), або одержувачем. Особа, від імені якої банк виписує і здійснює оплату, називається аплікантом (аррliсаnі) або заявником.
   2. грошовий документ, що засвідчує право юридичної особи, на ім’я якої він виданий, одержати в банку зазначену в ньому суму. Використовується в комерційній практиці як форма безготівкових розрахунків між підприємствами-постачальниками і споживачами, а також у міжнародних розрахунках за комерційними операціями.
   Акредитив відкривається на певний строк для розрахунків з одним постачальником.