іпотека
 (англ. mоrtgagee)   1. застава під нерухоме майно, яка здійснюється без передачі цього майна у володіння заставному кредитору. Предметом іпотеки є нерухомість, що залишається у володінні заставодавача, але це може бути і право на нерухомість. Основний вид іпотеки – зворотна іпотека, тобто видача основного свідоцтва на іпотеку, що полегшує обіг такої іпотеки в комерційному середовищі.
   Забезпечувальна або книжна іпотека не супроводжується видачею свідоцтва, а заноситься в земельну книгу.
   2. закладна – боргове свідоцтво про заставу нерухомості, яке видається банком заставнику.