Економічний словник
інновація
(англ. іппоvation) 1. нововведення, новинка. Виділяють конструкторське нововведення (англ. design innovation); нововведення, що заощаджує витрати на працю або капітал (англ. factor-saving innovation); нововведення, що зберігає живу працю, підвищує її продуктивність (англ. labor-saving innovation); стимулює новий вид виробництва (англ. mаnufacturing innovation).
2. втілення нових форм організації праці й управління, що охоплюють не тільки окреме підприємство, а й їх сукупність, галузь. Найбільш широко інновації використовуються в американському менеджменті.
(англ. іппоvation) 1. нововведення, новинка. Виділяють конструкторське нововведення (англ. design innovation); нововведення, що заощаджує витрати на працю або капітал (англ. factor-saving innovation); нововведення, що зберігає живу працю, підвищує її продуктивність (англ. labor-saving innovation); стимулює новий вид виробництва (англ. mаnufacturing innovation).
2. втілення нових форм організації праці й управління, що охоплюють не тільки окреме підприємство, а й їх сукупність, галузь. Найбільш широко інновації використовуються в американському менеджменті.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: інновація
матиме такий вигляд: Що таке інновація
матиме такий вигляд: інновація
матиме такий вигляд: Що таке інновація