ієрархія потреб
 (англ. hierarchy of needs)   у моделі мотивації Маслоу виділяють п’ять потреб, що спрямовують поведінку людини в суспільстві: 1) фізіологічні (їжа, питво, одяг, житло); 2) потреби у безпеці і соціальні гарантії (стосовно віку, хвороб, невизначеного майбутнього); 3) соціальні (соціальне визнання, взаємодія, прихильність і підтримка); 4) у повазі, необхідній для самооцінки, визнання, повага з боку оточуючих); 5) у самореалізації (реалізації потенціалів, здібностей і талантів).
   Тоді як всі інші потреби здебільшого задовольняються, лише деякі “нормальні” люди самореалізуються, тобто постійно перебувають у пошуку нових цілей, оскільки завжди щось залишається незробленим, щось треба виправити, якась можливість ще не використана. У відповідь на критику і. п. Маслоу К. Олдерфер сформулював всього три категорії потреб — існування, належності, внутрішньої оцінки та особистого вдосконалення (оцінка оточуючими та самореалізація). В Олдерфера потреби не утворюють ієрархії, усі вони можуть заявляти про себе одночасно й у будь-який час. Гранично спростив І. п. Мак Клелланд, залишивши лише одну потребу – мотив досягнення влади, успіху та причетності.