спостереження
1. Безпосереднє сприйняття предметів і явищ. 2. Метод збору первинної інформації шляхом безпосередньої реєстрації дослідником подій, явищ і процесів, які відбуваються за певних умов. 
англ. observation; нім. Beobachtung f=, -en; угор. megfigyelés; рос. наблюдение.