психіка
системна відображально-регулятивна якість високо-організованих живих організмів, яке забезпечує їх пристосування до навколишнього середовища. Психіка людини – суб’єктивне відображення об’єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких здійснюється регуляція взаємодії людини з середовищем. Ідеальність образу пов’язана з понятійним відображенням. 
англ. psyche; нім. Psyche f=; угор. pszichikum; рос. психика.