піклування
опіка (піклування)це поняття з’явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. воно вживалось у вигляді словосполучення “суспільна опіка”: 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось, опікування. 2. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими та ін.), піклування про їх особисті і майнові права та інтереси. 3. Один із основних напрямків соціальної роботи в цілому; правова форма захисту (охорони) прав та інтересів особи, яка не має можливості повністю або частково самостійно здійснювати ці функції. Опіка та піклування встановлюється: для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків або з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей; для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно захищати свої права та виконувати свої обов’язки.
 
англ. guardianship / care / ward; нім. Vormundschaft f=, -en; угор. gyámság; рос. опека (забота).