Словник із соціальної роботи
одинокість
соціально-психологічний стан, що характеризується недостатністю або відсутністю соціальних контактів. Це форма самосвідомості. Великий вплив на поширення одинокості має зростаюча шлюбно-сімейна динаміка, деперсоналізація великих міст, зміцнення джерел індивідуалізму. Одинокість – важкий стан людини, криза внутрішнього “Я”. Існують чотири виміри одинокості: космічна, культурна, соціальна і міжособова. Проблема одинокості є однією з важливіших проблем теорії і практики соціальної роботи. 
англ. loneliness; нім. Einsamkeit f=, -en; угор. egyedülállóság; рос. одинокость.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: одинокість


матиме такий вигляд: Що таке одинокість