манія
патологічний психічний стан, який зазвичай представляє фазу маніакально-депресивного захворювання. Манія характеризується високим духовним підйомом, гіперактивністю, а підвищена самооцінка часто збагачується параноїдальним уявленням про свою велич. Жадоба до нових вражень і переживань відображається у “мовному напорі” і “польоті ідей”. Підйом настрою і завищена самооцінка не відповідають реальності, оскільки в дійсності індивід переживає (зазвичай неусвідомлено) почуття втрати та катастрофи. Індивід знаходиться у стані “прекрасного” самопочуття, заперечуючи в своїй уяві реальність травматичних переживань, як дійсних, так і тих, які мали місце в минулому. Таким чином пацієнт протидіє депресії, але з великими втратами для самопізнання і критичності і тільки тимчасово, оскільки епізоди манії неминуче поступаються місцем депресивним станом. 
англ. mania; нім. Manie f=; угор. mánia; рос. мания.