договір довічного утримання
за договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров’я (відчужувач), предає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги. 
англ. agreement of lifelong upkeep; нім. der Vertrag des lebenslänglichen Unterhalts; угор. eltartási szerződés; рос. договор пожизненного удерживания.