громада
1. Форма соціальної організації, яка виникла на основі родинних зв’язків і характеризується спільним володінням засобами виробництва, повним або частковим самоуправлінням. 2. За Ф.Тьоннісом – на відміну від суспільства тип організації соціального життя з органічним зв’язком частин, що складають соціальне ціле. Г. характеризується переважанням особистісних родинних відносин, прив’язаності, емоційної і духовної близькості. 3. Сукупність людей, об’єднаних спільним інтересами, які володіють спільними правами і обов’язками і підпорядковуються одним і тим законам. 4. Організація, що самоуправляється, має публічно-правові функції (міські комуни, земляцтва і т.д.). 5. Низова адміністративно-територіальна одиниця в ряді країн. 
англ. commune / community; нім. Gemeinde f=, -en; угор. közösség; рос. община.