віра
повне та беззастережне прийняття людиною яких-небудь постулатів, які входять в структуру особистості, визначають її вчинки та ставлення до дійсності. Віра, будучи автономним психічним феноменом, не залежить від логічних та емпіричних підстав. Віра концептуалізує свідомість, створюючи цілісний несуперечний образ світу. Віра – прояв підсвідомого зв’язку суб’єкта з об’єктом. Чим простіший та всеохоплюючий цей зв’язок, тим глибшою є віра. Релігійна віра пов’язана з пошуком суті людської духовності, її зумовленістю божественною силою. 
англ. faith; нім. Glaube m –ns, -n; угор. hit; рос. вера.