інвалідність
1. Стійке порушення (зниження або втрата) загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання або травми, які призводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність соціального захисту. Визнання особи інвалідом здійснюється при проведенні медико-соціальної експертизи. 
англ. disablement / disability; нім. Invalidität f=; угор. rokkantság; рос. инвалидность.