Український правопис
IV відміна, однина
§ 64. IV відміна, однина↑ "Іменник"
\
   1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники четвертої відміни мають закінчення (після шиплячого ): галченя, голуб’я, гуся, дитя, ім’я, козеня, плем’я; коліща, курча, лоша.
\
   2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-і: галченяти, голуб’яти, гусяти, дитяти, козеняти; курчати, лошати, коліщати; імені (та ім’я), племені (та плем’я).
\
   3. У давальному відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого на -ат-і) та -ен-і: галченяті, гусяті, дитяті, козеняті; курчаті, лошаті; імені, племені.
\
   4. В орудному відмінку однини вживається форма (без суфікса -ят-, -ат-) на -ям (після шиплячого -ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен-ем і -ям: галченям, гусям, дитям, козеням; курчам, лошам; іменем і ім’ям, племенем і плем’ям.
\
   5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галченяті; на курчаті; в імені, у племені.
\
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: IV відміна, однина


матиме такий вигляд: Що таке IV відміна, однина