Розділові знаки при прямій мові
§ 125. Розділові знаки при прямій мові↑ "Найголовніші правила пунктуації"
\
   Для виділення прямої мови вживаються лапки або тире.
\
   1. Коли пряма мова починається з абзацу, то перед початком її ставиться тире, а в кінці, як звичайно, крапка, знак питання, знак оклику або три крапки — залежно від характеру речення:
   Зупинившись у кущах бузку,.. Льоня одразу спитав:
   — Ти звідки?
   — З дому. З Підлісного, — відповіла Яринка.
   — Маєш якусь справу?
   — Та... думала тут декого зустріти (Козаченко).
\
   2. Коли пряма мова йде в рядок, без абзацу, то перед початком її ставимо відкриті лапки, а в кінці — закриті лапки й відповідний до характеру речення розділовий знак:
   У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Яновський).
\
   3. Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може:
   а) стояти перед прямою мовою; тоді після нього ставиться двокрапка:
   Чується немолодий голос хазяйки: «Та двері, двері зачиняйте» (Шиян).
Я так давно тягнуся до краси,
Та лиш тепер посміла попросити: page183
«Навчи мене, ботаніко, роси
З пелюсток мрій на землю не трусити» (Чубач);
   б) стояти після прямої мови; у цьому випадку після прямої мови ставиться знак оклику або знак питання, або крапки — залежно від характеру речення. Після відповідного розділового знака перед словами автора ставиться тире:
   — Тату! татку! — упізнали діти.
   — Голуб’ята! — батько простер руки (Тичина).
   — Краще померти стоячи,
   Ніж на колінах жити! —
   Сказав учитель історії
   Дітям (Б. Олійник).
   — Хто там? — запитав на її легенький стукіт біля дверей Ковтун...
   — Я, я! — нетерпляче повторила Яринка... (Козаченко).
   Коли в кінці прямої мови за характером речення повинна бути крапка, замість неї ставиться кома:
   — Ось ви, прославлений піїт, чи думали коли-небудь над тим, щоб мову, якою ми ось з вами розмовляємо, ...узаконити на папері. Щоб вона стала поряд з іншими мовами як рівня.
   — Це неможливо, — категорично заперечив Капніст... — Мова наша чарівна, але ж не для друку, хто її вивчатиме, буде читати писане нею?
   — Будуть, Василю Васильовичу, — вперто відказав Котляревський. — Якраз простонародна мова й має стати засобом нашої боротьби (Іваничук).
   Коли пряма мова подається в лапках, після неї також ставиться тире:
   «Як живете?» — в листі своїм княжна його [Т. Г. Шевченка] запитує (Білоус).
   «Трава — що воно таке?» — запитав мене син (Драч);
   в) розривати пряму мову; тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються правила:
   1) коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка, тире, page184 то перед словами автора й після них ставиться кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери:
   — У мене, — вів своє дід, — сини, двоє, на фронтах (Смілянський).
   — Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно співали, гарно... (Загребельний).
   «Мамо, — каже старший брат, — ходім додому!» (Марко Вовчок);
   2) коли на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них — крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:
   — Нічого, нічого, Петю, — заспокоював майор. — Мати розуміється на цьому (Іван Ле).
   — Зроду не чув, щоб так лисиці кидались на людей.
   — А я чув, — сказав Жадан. — І не тільки чув. Бачив (Щербак);
   3) коли на місці розриву мав бути знак питання або оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире, а після слів автора ставиться крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:
   — А, це ти, Максиме? — зрадів Карно. — Заходь, заходь! (Коцюбинський).
   — Оце довчивсь! — почав батько мені. — Що ж тепер?.. (Тесленко);
   4) коли на місці розриву мали бути крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок при відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставиться крапка й тире, а в другому — кома й тире:
   — Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло (Донченко);
   5) коли одна частина слів автора відноситься до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери: page185
   — Ходім, — сказав він і спитав: — Чого ж ти мовчиш?
Примітка 1. Правила цього пункту застосовуються й до речень, які містять цитати з вказівками, кому ці цитати належать.
Примітка 2. Діалоги й полілоги можуть подаватися без абзаців; це буває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише перша репліка подається з абзацу й перед нею ставиться тире, а далі репліки наводяться в лапках; після них перед мовою автора ставиться тире, а перед ними після мови автора — двокрапка:
— Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна... а кінні наступають, душать. «Розходьтесь!» — гукають. А ті: «Не підемо, давай нам наше... ми за правду» (Коцюбинський).
\
   4. Коли кілька реплік прямої мови йдуть у рядок, без вказівки, кому вони належать, то кожна з них береться в лапки, а між репліками ставиться тире:
   «А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема». — «А хата є?» — «Є» (Панас Мирний).
   Перед кожною реплікою (в тому числі й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки:
   — А в тебе земля ще де є? — «Ні, нема». — А хата є? — «Є».
Примітка. Лапки, що виділяють якесь слово або кілька слів у кінці прямої мови, зберігаються перед зовнішніми закритими лапками тоді, коли між ними стоїть знак оклику або питання:
«Ти дивився кінофільм „Данило — князь галицький“?» — спитав він товариша.
Але: Він сповістив: «Повернувся до Києва на пароплаві «Іван Франко». page186
\