Загальні правила правопису складних слів
§ 25. Загальні правила правопису складних слів↑ "Правопис основи слова"
\
   Складні слова можуть утворюватися за допомо гою сполучних звуків і без них.
\
   Сполучні звуки О, Е (Є)
\
   1. Коли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о: важкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз, яснозорий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м’якої групи, то перед о пишеться ь: верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий.
   Увага. З цими словами не слід плутати складні слова, перша частина яких є вищий ступінь прислівника на е: вищезгаданий, нижчепідписаний.
\
   2. Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває: page36
   а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум’яка, овочесховище, очевидний;
   б) після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи, пишеться е: бурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібний; але: конов’язь, коногон, костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка;
   в) після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини пишеться є: боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис, сміттєзбірник.
\
   Складні слова без сполучного звука
\
   3. Складні слова можуть утворюватися без сполучного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися:
   а) на голосний звук: всюдихід, кількаразовий, радіокомітет; у словах із числівниками одно-, дво-, три-, чотири-: одноденний, двоярусний, триніжок, чотирикутник. Також у словах із тими числівниками, що в родовому відмінку мають закінчення -и: двадцятирічний, п’ятикутний, семимильний;
   б) на приголосний звук: Болград, Новгород; в абревіатурах: виконком, медінститут; у словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо наступна частина починається голосними а, о: двохосьовий, чотирьохактний.
\
   4. Складні слова можуть писатися разом і через дефіс.
   Разом пишуться:
   а) усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацбанк, Міносвіти, міськрада, облвиконком, профспілка, соцстрах; профспілковий, соцстрахівський. Сюди належать і всі складноскорочені з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й под.;
   б) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою): двобічний, сімдесятиріччя, трикутник, трипроцентний, чотиримісячний. page37
   Через дефіс пишуться:
   а) повторення того самого слова з метою підсилення його основного значення, зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії: писав-писав, робив-робив, ходив-ходив; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки: білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо;
   б) поєднання синонімічних слів: гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; антонімічних слів: більш-менш, видимо-невидимо; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами й суфіксами: великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.
Примітка. Два однакові іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само й займенники: сама самотою;
   в) поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири.
Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире: 3—4 (дні), учні 8—10 класів;
   г) складні вигуки та звуконаслідування: гей-гей, ого-го, бом-бом;
   ґ) звуки в словах, що вимовляються протяжно: По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (Тесленко); По-о-лк, стій!
   д) літерні абревіатури з належними до них цифрами: Ту-154, ЗІЛ-111;
   е) літерні найменування паралельних класів у школах: 7-А, 10-В;
   є) терміни, до складу яких входить літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний;
   ж) літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с.-г. — сільськогосподарський, с.-д. — page38 соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський; але скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. — сільське господарство.
\