Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини↑ "Іменник"
\
   1. У називному відмінку вживаються:
   а) закінчення -и: в’язи, гуси, діти, збоїни, кросівки, кури, люди, ночви, окуляри, сани, сіни, сходи, штани.
Примітка. Деякі іменники, як гуси, діти, кури, люди, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина;
   б) закінчення -і (після голосного -ї): гордощі, граблі, двері, дріжджі, коноплі, помиї, радощі, хитрощі;
   в) закінчення -а (зрідка -я): вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.
\
   2. У родовому відмінку виступають:
   а) закінчення -ей: грошей, гусей, дверей, курей, людей, саней, сіней;
   б) закінчення -ів: в’язів, граблів (і грабель), дріжджів, кліщів, окулярів, сходів, хитрощів;
   в) нульове закінчення: вил, воріт, дров, збоїн, конопель, лещат, ночв (частіше — ночов), ясел, ясен. page97
\
   3. У давальному відмінку виступають:
   а) закінчення -ам після твердого приголосного, коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): веселощам, вилам, воротам (і воротям), в’язам, ночвам, радощам, сходам, штанам (і штаням), яслам.
   Винятки: гусям, дітям, курям, людям, саням, сіням;
   б) закінчення -ям після голосного та після м’якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я: вінцям, граблям, дверям, помиям.
\
   4. У знахідному відмінку вживаються форми:
   а) однакові з називним відмінком: вила, вінця, граблі, коноплі, окуляри, сани, ясла;
   б) однакові з родовим відмінком (для назв людей): дітей, людей;
   в) обидві форми (для назв деяких свійських тварин): гусей і гуси, курей і кури.
\
   5. В орудному відмінку виступають:
   а) закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): вилами, ночвами, сходами; веселощами, радощами;
   б) закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я: вінцями, граблями, коноплями, помиями;
   в) закінчення -ми: ворітьми (й воротами), грішми (й грошима), гусьми, дверми (й дверима), дітьми, курми, людьми, саньми (й санями), сіньми, штаньми (й штанами, рідше — штанями).
\
   6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше — на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях. page98
\