ґіпс
гипс - gypsum - Gips - 1)Мінерал класу сульфатів Ca[SO4]*2H2O. Містить СаО – 32,54%; SO2 – 46,51%; H2O – 20,95%. Сингонія моноклінна. Густина 2,3. Твердість 1,5-2,0. Колір білий. Блиск скляний. Різновиди: ґіпсовий шпат (напівпрозорі кристали); атласний шпат або уральський селеніт та алебастр (сніжнобілий тонкозернистий Ґ.). Ґіпс зустрiчається в природi у виглядi кристалiв груботаблеткового (пігулкового), призматичного та стовпчикового різновидів, двiйникiв типу "ластiвчиний хвiст" та аґреґатiв, серед яких видiляють крупнокристалiчний, листуватий, волокнистий та цукроподiбний рiзновиди. Як домiшки зустрiчаються глиниста речовина, кварц, карбонати, органоґеннi сполуки. Звичайно ґіпс утворює великі пластові осадові поклади разом з вапняками, мергелями, глинами і пісками. Виникає також при гідратації ангідриту і як вторинний продукт окиснення сірчистих мінералів і сірки. Крім того, ґіпс зустрічається як перевідкладений матеріал при гідрохімічних реакціях. Розрізняють Ґ. атласний (селеніт), волокнистий, землистий, кременистий, кристалічний, паризький, пінистий, пойкілітовий, тонкозернистий, шовковистий та інш. 2) Осадова гірська порода переважно з мінералу ґіпсу. Використовується для одержання ґiпсових в'яжучих матерiалiв, як додаток до цементiв, а також для виготовлення плит для внутрiшнього облицювання.