Поширеність 3. у Всесвіті 5,34•10-8%. Відносний вміст 3. на Сонці становить 4,0•10-6%, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Сер. вміст його в земній корі 4,3•10-7%. За зростанням концентрації 3. вибудовується такий ряд природних утворень: мор. вода, о
Найбільш древні методи виділення 3. - гравітаційний - основний процес отримання золотоносного концентрату та адгезійний. Починаючи з І-го тис. до н. е. при вилученні 3. з концентратів використовувалося амальгамування - розчинення З. ртуттю з подальшим вилученням (перегонкою) ртуті. У кін. ХVІІІ ст. і протягом ХІХ ст. розповсюдився метод хлорування. Хлор пропускався через подрібнений рудний концентрат, і хлорид 3., що утворюється при цьому, вимивався водою. У 1843 П.Р.Багратіоном запропонований ціанідний спосіб виділення 3., який широко використовується і дозволяє практично повністю виділити 3. навіть з найбідніших руд. Для вилучення 3. рудний концентрат обробляється при доступі повітря розбавленим розчином NaCN. При цьому 3. переходить в розчин, з якого потім виділяється дією металіч. цинку. Очищення отриманого тим або іншим шляхом 3. від домішок проводиться обробкою його гарячою сірчаною кислотою. В Україні розроблені оригінальні сучасні методи вилучення З. - ґрануляційне адгезійне збагачення та біометоди, зокрема: а) бактеріальне вилуговування (переведення З. в розчин); б) біосорбція (селективне видалення З. з розчинів); в) біофлотація (використання флотореаґентів-мікробів). У техніці його використовують у вигляді сплавів з інш. металами. 3. застосовують в авіац. і косміч. техніці, електроніці, медицині.