кріолітозона
криолитозона - cryolitic zone, cryolithozоne - *Frostboden - частина кріосфери, яка являє собою верхній шар земної кори, для якого характерна мінусова температура ґрунтів, г.п. або можливість існування підземного льоду. За тривалістю існування виділяють К. багаторічну (дек. років - тисячі років) і сезонну (області сезонного промерзання порід). Багаторічна К. поділяється на субаеральну сушу, субгляціальну - під льодовиками і субмаринну - під акваторією морів і океанів. С у б а е р а л ь н а К. приблизно співпадає за площею з областю вічної мерзлоти, в якій розвинені багатолітньомерзлі породи, що займають 25% суші. С у б м а р и н н а К. приурочена до тер. Полярного бас. Вона включає океанічну і шельфову К. Океанічна К. охоплює значну частину западини Арктичного бас. Вона представлена породами, насиченими мор. водою з т-рами до -1,7оС, і має потужність в дек. десятків м. С у б г л я ц і а л ь н а К. поширена під холодними льодовиками, у яких т-ра льоду на підошві нижча за 0оС. Середньорічні т-ри і потужність субгляціальної К. варіюють у великих межах (сер. т-ра від 0 до -20оС і нижча, потужність від перших м до 500 м і більша). Сезонна К. поділяється на зони систематичного (щорічного) і несистематичного (нещорічного) сезонного промерзання. Найбільша глибина сезонномерзлого шару 4-6 м. Для К. характерні кріогенні процеси і явища - кріогенне вивітрювання порід і нівація, кріолітогенез осадів, морозобійне розтріскування і утворення вторинножильного льоду, пластичні деформації мерзлих дисперсних порід і підземного льоду, багаторічне і сезонне здимання, соліфлюкція і курумоутворення, термокарст, термоерозія і термоабразія, наледеніння та ін.