колчеданні родовища
колчеданные месторождения - pyrite deposits - Kieslagerstätten - поклади сірчистих (сульфідних) сполук металів в надрах Землі, що мають пром. значення. Розділяються на сірчано-колчеданні, мідно-колчеданні і поліметалічно-колчеданні род. У рудах сірчано-колчеданних родов. переважають сульфіди заліза - пірит, піротин, марказит. У рудах мідно-колчеданних родов., крім того, присутні мінерали міді - халькопірит, борніт, халькозин. У рудах поліметалічно-колчеданних родов. містяться мінерали цинку і свинцю, а також бариту, іноді ґіпсу. К.р. мають форму пластів, лінз, штоків і жил довж., до 5000 м, потужністю до 250 м, глиб. поширення до 2000 м. За умовами виникнення і знаходження К.р. тісно пов'язані з основними вулканіч. породами, що вилилися на дні древніх морів і сформували протяжні офіолітові пояси, характерні для ранньої стадії геосинклінального розвитку (див. офіоліти). К.р. входять до складу таких вулканіч. поясів, утворюючи переривчасті ланцюги довжиною до дек. тис. км. Процес накопичення колчеданів тривалий, причому на ранніх стадіях утворюються перев. сірчисті сполуки заліза, а на пізніх - міді, цинку, свинцю. К.р. формувалися протягом всієї геол. історії. Найбільш древні (архейські) род. відомі у Півн. Америці (Канада), Австралії, Півд. Африці і Індії, протерозойські - в РФ (Карелія, Сибір), Швеції, Норвегії, Фінляндії, Австралії, нижньо-палеозойські - в РФ (Прибайкалля), Норвегії, Швеції, Австралії, Іспанії і Португалії, середньо- і верхньопалеозойські - в РФ (Урал, Рудний Алтай, Кавказ), Казахстані, Сер. Азії, ФРН, мезозойські - на Кавказі, в Італії, Туреччині, Франції, Югославії, кайнозойські - на Кавказі, Японії, Ірані, Греції, на Кубі.