кібернетика
кибернетика - cybernatics - Kybernetik - наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах. Основний об’єкт дослідження К. – кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем – автоматичні регулятори в техніці, ЕОМ, людський мозок, біологічні популяції, людство. Кожна така система являє собою множину взаємопов’язаних об’єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам’ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії К. вважають 1947 р. – рік виходу в світ книги Н.Вінера "Кібернетика". Сучасна К. складається з ряду розділів, які являють собою самостійні наукові напрямки. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду техн. систем привело до виникнення кібернетики технічної, економічної, біологічної, медичної тощо. Теоретичне ядро К. складає теорія інформації, теорія алгоритмів, теорія автоматів, дослідження операцій, теорія оптимального керування, теорія розпізнавання образів. К. розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення задач К. – ЕОМ. Значний внесок у становлення та розвиток К. зробили українські вчені Я.І.Грдина, С.О.Лебедєв, В.М.Глушков.