зношування свердловин і обладнання
изнашивания скважин и оборудования - well and equipment wear - *Bohrloch- und Ausrüstungsverschleiss – 1) М о р а л ь н е з н о ш у в а н н я - це зменшення вартостi дiючої технiки внаслiдок технiчного прогресу в галузі створення обладнання й у сферi його застосування, тобто внаслiдок створення бiльш дешевих конструкцiй такого типу або бiльш досконалих конструкцiй обладнання. Модернiзацiя обладнання часто дає змогу при вiдносно невеликих витратах пiдвищити технiко-експлуатацiйнi показники обладнання i продовжити економiчно виправданий термiн використання фiзично ще не зовсiм зношеного обладнання. Модернiзацiю обладнання варто здiйснювати одночасно з його ремонтом. 2) Фiзичне зношування - це змiна властивостей, розмiрiв i форми обладнання, внаслiдок чого воно не може задовольняти вимог до нього. На розмiри фiзичного зношування впливають: а) ступiнь завантаження обладнання (iнтенсивнiсть, тривалiсть роботи); б) особливостi виробничого i технологiчного процесiв (навколишнє середовище, корозiйна дiя тощо); в) якiсть виконання обладнання; г) якiсть догляду i технiчного обслуговування. Фiзичнi зношування можна роздiлити на двi групи: природнi та аварiйнi. Зношування, якi повiльно накопичуються i є наслiдком тривалої роботи сил тертя, дiї високих температур, кислот i лугiв при нормальних умовах експлуатацiї, називаються природними. Аварiйнi зношування виникають iз-за грубих порушень правил технiчного обслуговування i експлуатацiї. Видiляють п`ять основних видiв зношування i пошкодження деталей обладнання: 1. Механiчне зношування, яке проявляється в результатi взаємодiї пар тертя. В залежностi вiд природи пар тертя i умов їх взаємодiї розрiзняють зношування (витирання) пар тертя при коченнi чи ковзаннi i абразивне зношування. За характером змащування розрiзняють рiдинне тертя (тiла тертя роздiленi шаром змащування); тертя при неповному чи недосконалому змащуваннi (напiврiдинне, напiвсухе, граничне тертя); сухе тертя. Найменше зношування має мiсце при рiдинному тертi. В умовах сухого чи граничного тертя можливе схоплювання вузлiв тертя, яке зумовлюється дiєю молекулярних сил. Тому для забезпечення максимальної зносостiйкостi необхiдно вибирати оптимальну шорсткiсть поверхнi, при якiй коефiцiєнт тертя буде найменшим. При абразивному зношуваннi внаслiдок дряпаючої i рiзальної дiї твердих абразивних частинок (напр., пiску) деталi машин iнтенсивно зношуються. У роботi кожної пари тертя видiляють три перiоди: припрацювання, природного зношування, аварiйного зношування. Протягом першого перiоду вiдбувається iнтенсивне згладжування нерiвностей спряжених поверхонь до настання стабiльної шорсткостi та постiйної площi контакту. Перiод природного зношування характеризується приблизно постiйною швидкiстю зношування. Третiй перiод характеризується швидким зростанням зношування, бо збiльшення зазору в спряженнi призводить до ударiв мiж деталями, що викликає пiдвищенi пластичнi деформацiї металу. Тому цей перiод зношування називається аварiйним, а зношування має назву граничного. 2. Деформацiї i поломки, якi супроводжуються змiною форми i розмiрiв деталi. Вони виникають при надмiрному збiльшенні напруг у матерiалi деталi, що перевищує границю текучостi чи границю мiцностi. 3. Ерозiйно-кавiтацiйне пошкодження, яке виникає пiд дiєю на метал потокiв рiдини чи газу. Ерозiя (роз`їдання, руйнування) має мiсце при великих швидкостях потоку i наявностi в ньому механiчних домiшок (напр., пiщинок). Кавiтацiя - це утворення порожнин у рухомiй рiдинi, бульбашок пари, коли тиск рiдини знижується нижче тиску насиченої пари. Цi бульбашки, зникаючи з великою швидкiстю в зонi пiдвищеного тиску, викликають гiдравлiчнi удари до поверхнi металу та його руйнування. Iнтенсивнiсть руйнування дуже зменшується з пiдвищенням твердостi поверхнi. 4. Корозiйне пошкодження - це результат процесу руйнування металу внаслiдок хiмiчної i електрохiмiчної дiї навколишнього середовища (корозiя атмосферна, газова, електролiтична). 5. Корозiйно-механiчне пошкодження, що виникає пiд впливом корозiї та механiчних чинникiв (напруги, деформацiй, тертя та iн.). Для пiдвищення довговiчностi деталей, якi працюють в умовах корозiйної втоми (процес руйнування металiв при одночаснiй дiї корозiйного середовища i циклiчних напруг), необхiдно ретельно iзолювати робочу поверхню вiд корозiйного середовища та зменшувати величину i циклiчнiсть напруги, що виникає у поверхневих шарах металу. Зрозумiло, що зношування можна зменшити, але усунути його повнiстю не вдається. Необхiднiсть ремонту виникає при значному зносi обладнання, коли нормальна роботопридатнiсть обладнання не може бути вiдновлена в процесi експлуатацiї. Ремонт - це виправлення пошкоджень, усунення дефектiв i поломок, лагодження вузлiв. Ремонт частково усуває фiзичний знос i вiдновлює роботопридатнiсть обладнання. Але з часом він переходить у таку міру, коли подальший ремонт стає економiчно недоцiльним, бо зношування вiдбувається настiльки iнтенсивно, що витрати на ремонт стають рiвними або бiльшими вiд вартостi нового обладнання, тобто деталь, вузол чи обладнання досягнули граничного зносу. Тодi їх необхiдно негайно вивести iз експлуатацiї i замiнити новими чи вiдновленими. У ремонтнiй практицi видiляють також допустимий знос, при якому деталь в процесi ремонту може бути залишена в обладнаннi, якщо її граничний знос не настане ранiше наступного ремонту. Не слiд доводити обладнання до граничного (аварiйного) зносу, його необхiдно вивести iз експлуатацiї до того, поки знос стане аварiйним. Якщо деталь працювала в умовах аварiйного зношування, то до неї вiдноситься вибраковувальний знос, який визначає повну непридатнiсть деталi до роботи i до вiдновлення. Щоб не доводити обладнання до аварiйного зношування, необхiдно ретельно виконувати графіки технiчного обслуговування i ремонтiв та вести облiк роботи обладнання. Перiод з початку вводу обладнання в експлуатацiю до його списання називають термiном служби.