залізорудна промисловість
железорудная промышленность - iron ore industry - Eisenerzindustrie - галузь гірничої промисловості, підприємства якої видобувають залізну руду і попередньо обробляють її - подрібненням, сортуванням, збагаченням, усередненням, окускуванням концентрату і дрібної фракції руди шляхом аґломерації або грудкування. Продукція галузі – підготовлена залізорудна сировина для виплавки чавуну (сортова залізна руда, аґломерат, котуни (окатиші)). Крім того, металургійним заводам постачається залізорудний концентрат та подрібнена руда для виробництва аґломерату, а також кускова залізна руда з високим вмістом металу (56-64%) й незначною кількістю шкідливих домішок для використання в сталеплавильному виробництві.Перші відомі розробки залізної руди на території України належать до VIII-VII ст. до н.е. (Півн. Причорномор’я). Добування залізних болотних та озерних руд почалося за часів Київської України-Руси на Поліссі та в Зах. Україні. В широких масштабах промислове добування руди розпочалося з другої половини ХІХ ст. Сьогодні Україні основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Важливими гірничо-промисловими районами є Кремечуцький залізорудний р-н (Полтавська обл., Дніпровський ГЗК), Білозерський залізорудний р-н (Запорізька обл., Запорізький ЗРК) та Керченський залізорудний басейн. Для добування залізистих кварцитів Горішньоплавнинського родовища створено Полтавський ГЗК. У Кривбасі діє бл. 20 шахт потужністю від 300 т до 3,5 млн.т. на рік.
В межах Кривбасу створені найбільші гірничо-збагачувальні комбінати в Україні – Новокриворізький, Центральний, Південний, Північний, Інгулецький. В басейні освоювалися в основному багаті руди. З введенням у дію в 1955 р. Південного ГЗК в Кривбасі розпочалося добування відкритим способом залізистих кварцитів з наступним їх збагаченням на концентрат з вмістом заліза 62-66%. Видобуток товарної залізної руди складав, млн.т.: у 1990 р. – 104,5; 1991 – 85,2; 1992 – 75,6; 1993 – 65,3; 1994 – 51,1; 1995 – 50,4; 1996 – 47,5; 1997 – 53,4. Див. гірничорудна підгалузь України.