донецька складчаста споруда
тектонічна споруда на Півд.-Сх. України, частина Донецького прогину в межах Донецької і Луганської областей України та Ростовської обл. Росії. Д.с.с. утворилася в результаті герцинської складчастості на місці субгеосинклінального прогину, що активно розвивався з кінця середньодевонської до початку ранньопермської епохи. В мезозої та кайнозої тут проявилися слабкі тектонічні рухи альпійської складчастості. Д.с.с. є синклінорієм. Д.с.с. складена осадовими, переважно палеозойськими відкладами, що залягають на кристалічному фундаменті. Девонські відклади (пісковики, аргіліти, вапняки, ґіпси, ангідрити та ефузивні породи) залягають у півд.-зах. та центральному частині прогину, де їх потужність сягає 3,5 тис. м. Відклади кам’яновугільної системи представлені трьома відділами. Основну частину розрізу становить середньо- та верхньокам’яновугільна товща пісковиків, аргелітів та алевролітів потужністю 15-18 тис. м з пластами і прошарками кам’яного вугілля та вапняків. Мезозойські утворення залягають на периферії: тріасові пісковики та глини (товщина 200-300 м), юрські морські глини, алевроліти, пісковики та континентальні червонобарвні утворення (300-400 м), верхньокрейдові піщаноглинисті і карбонатні породи (до 600 м). Палеогенові й неогенові відклади мають обмежене поширення, антропогенові залягають у вигляді майже суцільного покриву (лесовидні суглинки, супіски, піски), досягаючи 20-30 м. У півд. частині відомі прояви магматизму, пов’язані з активізацією тектонічних рухів у девоні. Основна к.к.: кам’яне вугілля (Донецький кам’яновугільний басейн). Є багаті поклади ртуті (Микитівське род.), крейди (Луганська обл.), вогнетривких глин, флюсових вапняків, мергелю, скляних та формувальних пісків.