дисперсія
дисперсия - dispersion - *Dispersion; Feinstverteilung – 1) матем. Міра розсіювання випадкової величини навколо її середнього значення; визначається як середній квадрат відхилення всіх значень (x) ознаки ряду розподілу від середньої арифметичної ( ) ряду розподілу; одна з основних мір варіації. Позначають символом σ2. Середню незважену Д. обчислюють за формулою:а середню зважену –
де n - загальна кількість членів ряду розподілу; f - кількість членів у групі ряду розподілу. Д. широко використовують при статистичному аналізі результатів спостережень. 2) Подрібнення речовини на дуже дрібні частинки (колоїдних розмірів). 3) Розсіяння твердої речовини в рідинному середовищі. 4) Зміна показників заломлення світла з різною довжиною хвилі. Д. світла - розклад світла за допомогою призми на окремі кольорові промені; внаслідок цього одержують спектр. В кристалах унаслідок неоднакової зміни показників заломлення в різних напрямах спостерігається складна Д. двозаломлення, Д. кута між оптичними осями, Д. положення еліпсоїда або Д. бісектрис.