гірничорятувальна справа
горноспасательное дело - mining rescue work - *Grubenrettungswesen - галузь гірничої справи, що розробляє наук. основи, техніку і здійснює комплекс організаційних заходів по боротьбі з аваріями на шахтах і рудниках. Найбільш небезпечні аварії - вибухи метану, вугільного і колчеданового пилу, підземні пожежі, раптові викиди газу, вугілля і породи, гірничі удари, раптові прориви в гірн. виробки пливунів, підземних і поверхневих вод. Перші гірничорятувальні дружини з добровольців-гірників були створені в 1-й пол. ХІХ ст. на вугільних шахтах Кардіффа і Півд. Уельсу (Великобританія) і на шахтах Саарського бас. (Німеччина). Перша спеціаліз. гірничорят. станція в Україні була створена у 1907 в Макіївці (Донбас) І.І.Федоровичем. Стараннями ентузіастів Г.с. на чолі з Д.Г.Левицьким і М.М.Черніциним було закладено основи вітчизняної гірничорятувальної науки. В 1911 р. під керівництвом Д.Г.Левицького було створено перший вітчизняний респіратор "Макіївка", який працював на зрідженому повітрі. У 1925 на Донбасі створений перший вітчизн. дихальний апарат для нештатних ситуацій у шахтах. Другий етап розвитку вітчизняної гірничорятувальної науки відзначився створенням серії респіраторів (СС-1, РКР-1, РКР-2, КІП-1, КІП-3). Наступним етапом розвитку гірничорятувальної справи слід вважати горлівсько-макіївський період (1934-55 рр.), коли було організовано Центральну науково-дослідну лабораторію (ЦНДЛ), на базі якої в 1968 р. створено Всесоюзний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи (ВНДІГС). Останнім розроблена і впроваджена у виробництво низка апаратів, приладів і установок, які з успіхом використовуються в практиці боротьби і профілактики аварій на шахтах. Сьогодні в Україні боротьбу з аваріями на гірничих підприємствах ведуть воєнізовані гірничорятувальні частини - підрозділи Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) і шахтні гірничорятувальні станції (ШГС). На шахтах є також добровільні допоміжні гірничорятувальні команди. Б.Кошовський.