Гірничий енциклопедичний словник
гаюін
гаюин - haüyne - Haüyne – мінерал, алюмосилікат натрію і кальцію з сульфіт-йоном, належить до групи содаліту, близький до лазуриту. Склад: [(Na,Ca4-8Al6Si6O24SO4,S)1-2]. Сингонія кубічна. Додекаедричні і октаедричні кристали з двійниками, а також округлі вкраплені зерна з оплавленою поверхнею. Чітка спайність за додекаедром. Злам нерівний, крихкий. Тв.5,5-6. Густина 2,4-2,5. Блиск скляний до масного. Колір яскраво-блакитний, зеленуватий до безбарвного, напівпрозорий. Майже завжди ізотропний. При дії HCl стає драглистим. Зустрічається у вивержених породах – фонолітах, тефритах, гаюнофірах, нефелінових сієнітах та ін. породах, недонасичених кремнеземом. Асоціює з нефеліном, лейцитом та ін. фельдшпатоїдами. Широко представлений в лавах Везувію.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гаюін


матиме такий вигляд: Що таке гаюін