бісмут
висмут - bismuth - *Wismut - хімічний елемент, символ Вi, ат. н. 83; Ат. м. 208,980.; сріблясто-рожевий метал. Вміст Б. в земній корі 1,7х10-5мас.%. Відомо понад 100 мінералів Б. Осн. пром. значення мають самородний бісмут, бісмутин і сульфосолі Б. У зоні гіпергенезу ці мінерали переходять у важкорозчинні гідроокиси і основні карбонати Б. Осн. форма присутності Б. у вивержених породах - власна акцесорна мінералізація. Найбільш значні концентрації Б. відмічені в кислих породах. Відносно збагачені Б. продукти пізніх фаз кристалізації магми. Власне бісмутові родов. рідкісні і невеликі за масштабами. Супутня бісмутова мінералізація виявлена в рудах практично всіх високо- і середньотемпературних род. W, Sn, Мо, Cu, Pb, Аu, Co. Бісмут застосовується в металургії для виготовлення легкоплавких сплавів, фармацевтичній та хімічній пром-сті, атомній енергетиці, електроніці, скляній і керамічні пром-сті.